Главная Ультразвуковое обследование печени

Наш выбор

С похмелья голова не болит оглушенность

Когда болить спина можно ли делать упражнение


Читать дальше

Как долго болит пятка после удаления пяточной бородавки лазером

Уменьшенные размеры поджелудочной железы в норме по узи


Читать дальше

Как увеличить глаза с помощюь карандаша для глаз?

Лечение и профилактика кишечного гриппа


Читать дальше

Дисбактериоз у новорожденного-искусственника


ктц табакокурение

Дисциплина: Медицина
Вид работы: дипломная работа
Язык: украинский
Причини виникнення первинноСЧ артериальноСЧ гипотензиСЧ. Особливости ликування хворих з гипотензивними станами. Физиотерапия, загартовування, ликувальний масаж при первинний гипотензиСЧ. Засоби та методи физичноСЧ реабилитациСЧ хворих на первинну гипотензию.

ПЛАН

Вступ 1. Огляд литератури по теми1.1 Причини виникнення первинноСЧ артериальноСЧ гипотензиСЧ1.2 Ликування хворих з гипотензивними станами1.3 Ликувальне харчування при первинний гипотензиСЧ2. ЛФК при первинний гипотензиСЧ2.1 Физиотерапия при гипотензивних станах2.2 Загартовування при гипотензиСЧ2.3 Сауна при гипотензиСЧ2.4 Ликувальний масаж2.5 Механотерапия та працетерапия при гипотензивних станах2.6 Психотерапия при первинний гипотези2.7 Фитотерапия при первинний гипотензиСЧ2.8 Санаторно-курортне ликування2.9 Профилактика гипотензивних станив2.10 Резюме3. Задачи, методи й организация дослидження3.1 Организация дослидження3.2 Завдання та методи дослидження4. Результати дослидження та СЧх обговорення4.1 Причини виникнення первинноСЧ гипотензиСЧ

4.2 Засоби та методи физичноСЧ реабилитациСЧ хворих на первинну гипотензию

Висновки

Список литератури

Додатки

ВСТУП

Майже в кожний сим'СЧ вмиють вимирювати артериальний тиск. Очевидно, дехто не раз фиксував низьки його цифри, самопочуття ж при цьому залишалося цилком задовильним або ж виникали слабкисть, головний биль, запаморочення. Що це? Хвороба чи физиологичний стан организму? Яки критериСЧ визначення норми и патологиСЧ?

У норми нижня межа артериального тиску в осиб до 25-ричного вику становить 100/60 мм рт. ст. (13,3/8 кПа), у людей 25--40 рокив--105/60 мм рт. ст. (14/8 кПа). Для старших викових груп норму визначено менш читко. Так, нижня межа максимального тиску в осиб 60--80-ричного вику индивидуально вариюСФ миж 110 и 120 мм рт. ст. (14,7 и 16 кПа).

Слид пам'ятати, що у деяких людей знижений артериальний тиск СФ не проявом захворювання, а СЧхним нормальним станом.

У класификациСЧ, запропонований Н. С. Молчановим (1971) и доповнений РД. В. Гембицьким (1980), видилено таки форми, як физиологична артериальна гипотензия (индивидуальний вариант норми, гипотензия пидвищеноСЧ спортивноСЧ тренованости, жителив високогир'я, тропикив тощо) и патологична артериальна гипотензия (нейроциркуляторна, або первинна, и симптоматична, або вторинна, тощо).

Первинна (патологична) артериальна гипотензия -- самостийне захворювання. Зниження артериального тиску при цьому зумовлене порушенням функциСЧ апарату, що регулюСФ систему кровообигу.

Вторинна (симптоматична) артериальна гипотензия спостеригаСФться при ризних гипотензийних патологичних процесах. Низький артериальний тиск у таких випадках -- один из симптомив захворювання. У миру одужування хворих артериальний тиск нормализуСФться.

Артериальна гипотензия -- дуже поширений стан и за частотою не поступаСФться артериальний гипертензиСЧ. Однак неридко хворих не реСФструють, не беруть на облик, а багато людей з низьким ривнем артериального тиску не вважають себе хворими и не звертаються за допомогою до ликарив. Тим часом артериальна гипотензия дуже позначаСФться на працездатности хворих, погиршуСФ перебиг инших хвороб.

Гипотонична хвороба найчастише розвиваСФться у людей молодого вику. Видомо, що таки хвори тяжко переносять хирургични операциСЧ. Артериальна гипотензия погиршуСФ перебиг пневмониСЧ, инфаркту миокарда, гострих инфекций, у жинок несприятливо позначаСФться на вагитности й родах.

ОсобливоСЧ уваги заслуговуСФ артериальна гипотензия у спортсменив. Ранише СЧСЧ вважали спортивною гипотензиСФю, показником достатньоСЧ натренованости. У деяких спортсменив може виникнути и патологична артериальна гипотензия внаслидок перетренувань. Цю артериальну гипотензию вважають перехидною. Якщо перетренування повторюються багато разив, то вона переходить у первинну артериальну гипотензию.

Останним часом досягнуто певних успихив у ликуванни хворих, особливо при гострий артериальний гипотензиСЧ. Однак дедали частише залишаються нерозв'язаними й спирни питання щодо поширености гипотензийних станив, СЧхнього виникнення.

Епидемиологични дослидження показали, що артериальна гипотензия спостеригаСФться у 3 -- 4 % населення.

Суб'СФктивни видчуття, характерни для хворих з хроничною артериальною гипотензиСФю, значно знижують працездатнисть СЧх -- аж до повноСЧ инвалидности. Результати дослиджень, проведених РЖнститутом охорони здоров'я в м. Щли (ФРН, 1982), показали, що артериальну гипотензию за втратою робочих днив можна поривняти з такими тяжкими захворюваннями, як ишемична хвороба серця, виразка шлунка и дванадцятипалоСЧ кишки, цукровий диабет.

Гостра артериальна гипотензия небезпечна для здоров'я й життя хворих и потребуСФ негайного ликування.

Особливи форми артериальноСЧ гипотензиСЧ, що виникають писля ликування гипотензивними, нейролептичними засобами, антидепресантами, називають ятрогенними. Вони зумовлени необережними висловлюваннями або диями ликаря пид час ликування хворого, що несприятливо впливають на його психику.

Мета дослидження: використання реабилитацийних заходив у хворих на первинну гипотензию

Завдання дослидження:

1. Узагальнити теоретични погляди сучасних вчених на первинну гипотензиСЧ: причини виникнення, принципи та методи ликування.

2. Навести иснуючи методи ликування первинноСЧ гипотензиСЧ.

3. З'ясувати завдання, принципи, методики физичноСЧ реабилитациСЧ хворих на первинну гипотензию.

4. Дати оцинку ефективности застосування методив физичноСЧ реабилитациСЧ у хворих на первинну гипотензию.

1. ОГЛЯД ЛРЖТЕРАТУРИ ПО ТЕМРЖ

1.1 ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПЕРВИННОРЗ АРТЕРРЖАЛЬНОРЗ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗПричини виникнення первинноСЧ хроничноСЧ гипотензиСЧ до кинця не з'ясовани. Вважають, що в СЧСЧ розвитку велику роль видиграють тривала напружена розумова праця, видповидальна робота, особливо при систематичному порушенни режиму праци й видпочинку, симейни конфликти, поСФднання праци й навчання, гостри й хронични психични травми, а також неповноциннисть системи, що регулюСФ артериальний тиск [10].Ще ризноманитниши причини появи вторинноСЧ, або симптематичноСЧ, гипотензиСЧ, тобто такоСЧ, що виникаСФ при деяких захворюваннях або хроничних интоксикациях: хроничних хворобах травного каналу (виразковий хвороби шлунка и дванадцятипалоСЧ кишки, хроничному холецистити, гепатити), хроничних запальних гинекологичних захворюваннях, токсикозах вагитних, хроничних вогнищевих инфекциях, хворобах надниркових залоз, гострих инфекциях тощо. З професийних чинникив можна назвати таки, як праця в гарячих цехах, тривалий вплив малих доз ионизуючоСЧ радиациСЧ, вибрациСЧ, електромагнитних полив, радиочастот, хронични интоксикациСЧ (фтором, ртуттю, тетраетилсвинцем, бензолом, бензином, сирководнем, чадним газом та ин.) [14, 23].У тяжких випадках нейроциркуляторноСЧ дистониСЧ гипотензийного типу, тобто розладу системи кровообигу, зумовленого порушенням вищих ривнив нервовоСЧ регуляциСЧ судинного тонусу, можна говорити про гипотоничну хворобу. РЖнакше кажучи, нейроциркуляторна гипотензия -- це наслидок порушення ривноваги процесив збудження и гальмування вищих центрив головного мозку [1].До розвитку гипотензийних станив часто спричиняСФться недостатнисть функциСЧ залоз внутришньоСЧ секрециСЧ, зокрема надниркових залоз та гипофиза. Видомо, що гормони мозкового шару надниркових залоз пидвищують тонус судин та артериальний тиск. Гипофизарна недостатнисть при артериальний гипотензиСЧ часто поСФднуСФться з порушеннями функций инших ендокринних залоз (щитовидноСЧ, статевих тощо). При артериальний гипотензиСЧ, як правило, порушена функция вегетативноСЧ нервовоСЧ системи, яка регулюСФ тонус судин. Якщо порушений нирковий кровообиг, нирки можуть видиляти депресорни речовини, яки зумовлюють стийку, тривалу артериальну гипотензию [18, 27].У походженни артериальноСЧ гипотензиСЧ маСФ значення и спадковий фактор. Ранише вважали, що артериальна гипотензия характерна для осиб астеничноСЧ будови тила (худорлявих, високих) и ридко спостеригаСФться в людей гиперсте-ничноСЧ будови тила (невисоких, огрядних). Однак в останни роки доведено, що гипотензия найчастише буваСФ в осиб з нормальною будовою тила, хоча може бути в людей як астеничноСЧ, так и гиперстеничноСЧ будови тила [11].Серед численних критериСЧв оцинки циркуляциСЧ крови найважливишими СФ артериальний тиск и частота пульсу. Артериальний тиск забезпечуСФ вильний рух крови по судинах незалежно вид гравитациСЧ та положення тила, що сприяСФ нормальному живленню тканин организму [46].Основни фактори, яки визначають артериальний тиск,--це об'СФм крови, що виштовхуСФться серцем за 1 хв, та опирнисть периферичних судин. Хвилинний об'СФм крови залежить вид ударного об'СФму (килькости крови, яку виштовхуСФ серце пид час одного скорочення) та частоти скорочень серця, а опирнисть периферичних судин -- переважно вид диаметра артерий и тонусу стинок судин. Зменшення хвилинного об'СФму крови, частоти й сили скорочень спричиняСФться до зниження артериального тиску. У видповидь на це збильшуСФться ударний об'СФм крови, додатково викидаСФться в кровообиг залишкова килькисть крови, що СФ в серци [41, 35, 28].Малий об'СФм залишковоСЧ крови в серци при артериальний гипотензиСЧ та недостатнСФ наповнення передсердя внаслидок зниженого припливу венозноСЧ крови до серця зумовлюють зниження артериального тиску, оскильки серце не забезпечуСФ достатнього ударного об'СФму пид час навантаження. Для пидтримання ударного и хвилинного об'СФму крови на видповидному ривни при пидвищених вимогах организму велике значення мають заняття физкультурою и спортом [12].РЖншим важливим чинником у пидтриманни артериального тиску СФ опирнисть периферичних артериальних розгалужень та еластичнисть артерий. Диастоличний тиск знижуСФться при зменшенни опору периферичних судин унаслидок зниження тонусу артериол.При захворюваннях миокарда зменшуСФться його скорочувальна здатнисть. РЖ щоб пидтримати належний ривень артериального тиску, збильшуСФться опир периферичних судин. Таким чином, пидвищення цього опору значною мирою компенсуСФ ослаблену дияльнисть серця [31, 43].Професор Н. С. Молчанов из спивробитниками показали, що при первинний гипотензиСЧ збильшуСФться хвилинна циркуляция крови та знижуСФться опирнисть периферичних судин, ступинь якоСЧ перекриваСФ ступинь хвилинного об'СФму. Це призводить до того, що артериальний тиск знижуСФться [13].У багатьох хворих на первинну артериальну гипотензию зменшена загальна килькисть крови, що циркулюСФ (К. Тихолов, 1983), унаслидок перерозподилу СЧСЧ в Влсистеми з низьким тискомВ» -- у венах, легеневий мережи судин, депо крови. Гемодинамика циСФСЧ системи не визначаСФться артериальним тиском, а залежить вид СЧСЧ потужности та об'СФму. У Влсистеми з низьким тискомВ» миститься близько 80--85 % загальноСЧ килькости крови, и тильки 15--20 % цього об'СФму циркулюСФ. Легеневий кровообиг -- одна з найважливиших частин Влсистеми з низьким тискомВ». Цим резервуаром крови може компенсуватися зниження артериального тиску. Вин також полегшуСФ роботу серця, затримуючи 1/3 загальноСЧ килькости крови. Венозну систему и депо крови деяки автори називають периферичним серцем. Для мобилизациСЧ крови, що миститься в них, велике значення маСФ тонус вен. Якщо тонус вен ослаблений, особливо при варикозному розширенни вен нижних кинцивок, то затримуСФться велика килькисть крови, зминюСФться хвилинний СЧСЧ об'СФм, спостеригаСФться коливання артериального тиску [20, 23].У регуляциСЧ тиску крови важливу роль видиграСФ тонус скелетних м'язив. Вин пидтримуСФ на належному ривни венозний приплив до серця. Астеники РЖз слабким м'язовим тонусом бильш схильни до тяжчих ортостатичних порушень, ниж люди з нормальним тоничним станом м'язових волокон.
Розширення капилярив у м'язах тила також затримуСФ в них значну килькисть крови й порушуСФ артериальний тиск.Нервови регуляторни механизми артериального тиску -- пресо- и геморецептори -- розташовани головним чином у дузи аорти й каротидному синуси. Сюди належать також вазомоторни центри пидкирки й кори великого мозку. У норми пид час пидвищення артериального тиску посилюСФться тиск крови на судинну стинку дуги аорти, подразнюються барорецептори циСФСЧ судинноСЧ дилянки, импульси передаються у вазомоторни центри вищих виддилив нервовоСЧ системи, знижуСФться тонус судин и тиск нормализуСФться. При зниженни артериального тиску, навпаки, зменшуСФться килькисть импульсив у вищи центри, посилюСФться тонус артерий и тиск пидвищуСФться до вихидного ривня [20, 32].Регуляция артериального тиску здийснюСФться и через електролитно-водний баланс крови. Геморецептори, розташовани в судинах, подразнюються при зменшенни ривня кисню и вуглекислого газу в крови. Це збуджуСФ вазомоторний центр, що викликаСФ звуження або розширення кровоносних судин и пидвищуСФ або знижуСФ артериальний тиск.

РЖснують також инши механизми й рефлекси регуляциСЧ артериального тиску, яки у здорових осиб пидтримують його на нормальному ривни. У хворих людей така регуляция неповноцинна, що зумовлюСФ патологичне коливання ривня артериального тиску [26].

1.2 ЛРЖКУВАННЯ ХВОРИХ З ГРЖПОТЕНЗРЖЙНИМИ СТАНАМИ

Ликування хворих з хроничними гипотензийними станами передбачаСФ одужання вид основного захворювання (при вторинних артериальних гипотензиях) або комплексне ликування первинноСЧ артериальноСЧ гипотензиСЧ. Крим медикаментозних препаратив, хворим призначають физиотерапевтични процедури, ликувальне харчування, ликувальну физкультуру, санаторно-курортне ликування. Здебильшого хворих на первинну гипотензию ликують амбулаторне в поликлиниках. Однак при сильному зниженни артериального тиску, гипотоничних кризах и значних суб'СФктивних проявах хворих госпитализують [15, 36].

Основни принципи ликування артериальноСЧ гипотензиСЧ: усунення фактора, що зумовлюСФ гипотензию; ликвидация вогнищ первинних интоксикаций; нормализация сну; дотримання рациональноСЧ диСФти, що включаСФ мицний чай и каву; рациональний режим праци й видпочинку; пидвищення физичноСЧ активности хворого (проведення ранковоСЧ гимнастики, прогулянки, заняття ликувальною физкультурою) [21].

Основою режиму хворого на артериальну гипотензию е старанне дотримання нормального способу життя. Це насамперед повноцинний сон протягом 8 год. Якщо хворий страждаСФ безсонням, ликар призначаСФ йому медикаментозни засоби. Спосиб життя не буде здоровим без ранковоСЧ гимнастики та водних процедур.

У багатьох хворих на артериальну гипотензию спостеригаються ранкова млявисть, слабкисть, дискомфорт. Щоденни заняття гимнастикою и водни процедури майже повнистю усувають ци хворобливи видчуття. Видпочинок хворого насамперед повинен бути активним. Пасивний, малорухливий видпочинок (напивлежачи) призводить до втрати тонусу, тренованости, порушення сну, появи розладив невротичного характеру [22].

Переглянути розпорядок дня, перебудувати його, перейти на новий режим -- для хворого на артериальну гипотензию це вже майже половина одужання [29].

1.3 ЛРЖКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ

Для хворих на первинну артериальну гипотензию немаСФ якоСЧсь особливоСЧ диСФти. Важливо, щоб харчування було не тильки повноцинним, а й ризноманитним. У добовому рациони повинно миститися 100--120 г билкив, 80--90 г жирив и 400--500 г вуглеводив. Багатими на билки СФ м'ясо, риба, яйця, сир, молоко та ин. Вуглеводи ми одержуСФмо в основному з хлибом, солодощами, ризними виробами з борошна. Жирив багато в продуктах тваринного походження. Для нормального перебигу обминних процесив в организми треба постийно споживати в невеликий килькости олию (соняшникову, кукурудзяну, бавовникову, соСФву, лляну) [17].

РЗсти потрибно не менш як 4--5 разив на день. Рекомендують пити каву, какао, мицний чай, особливо вранци й серед дня. Ци напоСЧ стимулюють дияльнисть центральноСЧ нервовоСЧ системи, серця, дихального центру, посилюють вентиляцию легень, усувають кисневе голодування тканин при гипотензийних станах [24].

Гипотензийни стани характеризуються витаминною недостатнистю организму, насамперед витаминив групи В та особливо аскорбиновоСЧ кислоти. Основним джерелом аскорбиновоСЧ кислоти СФ смородина, яблука, лимони, апельсини, аТСрус, малина, горобина, болгарський перець, зелена цибуля, капуста, зелений горошок, хрин, редька, картопля, шипшина, суници, помидори. Без витаминив групи В недостатньо засвоюються вуглеводи. На ци витамини багати овочи, фрукти, ягоди, зелень. Тиамин (витамин ВРЖ) и калию пангамат (витамин ВРЖ5) полипшують обминни процеси, пидвищують стийкисть организму до впливу шкидливих факторив навколишнього середовища. Крим того, калию пангамат посилюСФ дияльнисть кирковоСЧ речовини надниркових залоз. Аскорбинова кислота и никотинова кислота (витамин РР) нормализують проникнисть судинноСЧ стинки, яка у хворих з низьким артериальним тиском часто буваСФ пидвищеною [34].

Овочи й фрукти особливо корисни в сирому вигляди, бо пид час приготування СЧжи частина витаминив втрачаСФться. Щоб зменшити втрату витаминив, овочи й фрукти видварюють цилими, рижуть СЧх безпосередньо перед уживанням. Пид час вариння треба стежити, щоб овочи були повнистю покрити водою.

Споживання овочив и фруктив у великий килькости та достатнСФ надходження в организм у зв'язку з цим рослинноСЧ клитковини сприяСФ нормальний роботи травного каналу [40].

2 ЛФК ПРИ ПЕРВИННРЖЙ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗ

Дуже ефективним СФ ликування хворих на первинну гипотензивну хворобу, якщо до ликувального комплексу ввести ризни физични методи терапиСЧ, зокрема методи ликувальноСЧ физкультури.

РЖ. Б. Тьомкин розробив ефективну методику физичних вправ для осиб з первинною артериальною гипотензиСФю. Ця методика враховуСФ стан серцево-судинноСЧ системи и самопочуття хворого. Обережни навантаження показани хворим з гипотоничними кризами та болем за грудниною, а тренувальни -- тим, у кого немаСФ ризких коливань артериального тиску, що супроводжуються головним болем, порушенням сну, загальною слабкистю, непритомнистю. Вид навантаження визначаСФ ликар [7].

Комплекс складаСФться з вправ, яки диють на организм у цилому, и специальних вправ, що сприяють тривалому пидвищенню артериального тиску. Це силови вправи, яки хвори виконують у повильному темпи (вони включають велики м'язови групи), швидкисно-силови вправи, а також статични.

На початку занять у комплекс вводять 10--15 вправ /(тривалисть виконання СЧх -- 20 - 30 хв). Якщо самопочуття хворого полипшуСФться, килькисть вправ у комплекси збильшують до 20--25 (тривалисть -- 25 - 30 хв). Надали килькисть вправ може бути доведена до 25 - 30 (тривалисть -- 30--40 хв).

Найчастише у вправах передбачено вихидне положення стоячи. Однак при запамороченни, ризкий слабкости якийсь час можна робити вправи лежачи на спини або сидячи. Статични вправи стимулюють дияльнисть ризних внутришних органив. Дихальни вправи дають можливисть хворим навчитися правильно й глибоко дихати, умити керувати диханням, а також знизити загальне навантаження пид час занять.

Ликувальну гимнастику потрибно виконувати щодня, найкраще -- у другий половини дня, писля роботи. Перед початком занять обов'язково треба проконсультуватися из специалистом ликувальноСЧ физкультури, слид також проводити самоконтроль [8]. ОриСФнтовний комплекс вправ ликувальноСЧ гимнастики.

Вихидне положення (в. п.) - сидячи на стильци, руки вниз. Пидняти прями руки через сторони догори -- вдих, повернутись у в. п. -- видих; 4--6 разив. Те саме можна повторити з невеликим вантажем у руках.

В. п.-- сидячи на стильци, руки на пояси. Пидтягнути колино до живота -- видих, повернутись у в. п.-- вдих. Те саме другою ногою;5--8 разив кожною ногою.

В. п.-- стоячи, руки вниз. Присисти, пидняти руки вперед -- видих,повернутись у в. п.-- вдих; 5--15 разив.

Ходьба на мисци з поступовим уповильненням темпу.

В. п. -- стоячи обличчям до стини, руки простягнути и притиснути СЧх до стини. Максимально сильно натискувати на стину протягом 2--З с усим корпусом (статичне напруження). Повторити килька разив. Видпочинок миж вправами -- 1 хв.

В. п.-- стоячи, руки з неважкими гантелями опущени вниз. Пидняти руки через сторони догори -- вдих, повернутись у в. п.-- видих;4--8 разив.

В. п.-- стоячи, руки з гантелями пидняти догори. Нахилити корпус убик -- видих, повернутись у в. п.-- вдих. Те саме в инший бик; 4--8 разив у кожний бик.

В. п.-- стоячи, руки на пояси. Пидскоки з розведенням и зведенням ниг, дихання ривномирне; 15--ЗО. разив.

Биг на мисци з поступовим уповильненням темпу, дихання ривномирне; 0,5--1,5 хв.

В. п.-- руки на стини в упори. Сильно натискувати на стину протягом 4--5 с. Повторити 2 рази з видпочинком 1 хв.

В. п.-- стоячи, руки вниз. Нахилити корпус уперед, видвести пряму ногу назад (ВлластивкаВ»); стояти на одний нози 5--8 с. Дихання ривномирне. Те саме другою ногою; 4--6 разив кожною ногою.

2.1 ФРЖЗРЖОТЕРАПРЖЯ ПРИ ГРЖПОТЕНЗИВНИХ СТАНАХ

Физиотерапия при даний хвороби нацилена на полипшення функционального стану ЦНС, нейрогуморальноСЧ регуляциСЧ судинного тонусу пидвищення артериального тиску и дияльности серцево - судинноСЧ системи; стимуляция функциСЧ наднирниковоСЧ залози; покрашення адаптациСЧ организму до диСЧ несприятливих чинникив навколишнього середовища, загартовування пациСФнта. Призначають дощовий або циркулярний душ, обтирання водою кимнатноСЧ температури з постийним зниженням СЧСЧ до 10 - 15 градусив Цельсия; ванни присни, вуглекисли, скипидарни, хлоридни, натриСФви, сульфидни; аероионотерапию, сонячни та повитряни ванни, обливання, купання в мори, присний води, сон на повитри, електросон [25].

2.2 ЗАГАРТОВУВАННЯ ПРИ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗ

Загартовування -- важлива складова частина ликування гипотензийних станив, що включаСФ в себе тривале перебування и сон на свижому повитри. Гартувальни фактори тренують нервову систему.

Принагидно зауважимо, що загартовуватися потрибно систематично. Слид поступово посилювати подразник: збильшувати тривалисть гартувальноСЧ процедури, знижувати температуру води тощо [16].

Загартовування -- це процес, в основи якого лежить тренування. Загартовування рекомендують починати з повитряних ванн -- спочатку теплих, згодом прохолодних и холодних. Повитряни ванни спочатку слид приймати в добре провитреному примищенни, потим -- на свижому повитри. Приймати СЧх можна лежачи, напивлежачи або в руси, що особливо бажано пид час прийому прохолодних або холодних ванн. Виникнення ознобу -- сигнал до припинення процедури. Писля повитряноСЧ ванни корисно виконати килька енергийних гимнастичних вправ, розтерти тило рушником и прийняти теплий душ [33].

Вода -- найефективниший засиб загартовування. У проведенни водних процедур основне не тривалисть СЧх, а температура води.

Систематичне загартовування бажано починати в теплу пору року при температури повитря, не нижчий вид 17-- 20 В°С.

Найпростиша форма загартовування -- обтирання водою, температура якоСЧ повинна бути 33--34 В°С. Обтирання и наступне за ним розтирання сухим рушником потрибно робити в напрями вид перифериСЧ до центру. Уся процедура маСФ тривати не бильш як 5 хв. Щотижня температуру води знижують на 1 В°С и через 2--3 мис доводять до 18--22 В°С. Щоб посилити подразнювальну дию води, до неСЧ можна додати 2--4 столових ложки кухонноСЧ соли, столового оцту.

Душ -- водна процедура из сильною механичною диСФю води. Тривалисть перших процедур 1--2 хв, температура води 35--32 В°С. Деяки хвори погано переносять душ. У них з'являються слабкисть, серцебиття, запаморочення. Таки хвори повинни видмовитися вид душу и перейти до инших процедур [44].

Один з найприСФмниших видив загартовування -- купання у видкритих водоймах. Починати купатися можна тоди, коли температура води не нижча вид 17--20 В°С. Спочатку рекомендують купатися 3--5 хв, а з часом -- до ЗО хв, залежно вид пидготовлености й самопочуття хворого.

Сонячни ванни можна приймати лише з дозволу ликаря. Надмирне захоплення сонцем иноди ризко погиршуСФ перебиг артериальноСЧ гипотензиСЧ, а в декого сонячни ванни провоку-ють розвиток хвороби [19].

2.3 САУНА ПРИ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗ

У 1978 р. в Дюссельдорфи (ФРН) видбувся IV Мижнародний конгрес з проблем сауни. На ньому специальне обговорювалося питання про показання и протипоказання для застосування сауни з ликувальною метою. Одним з показань СФ артериальна гипотензия. Протипоказання: вик старше 60 рокив, тяжки органични захворювання. Уси протипоказання встановлюСФ ликар.

Ликувальни чинники сауни -- це вплив сухого (з видносною вологистю 5--ЗО %) повитря високоСЧ температури и наступне охолодження у води або на повитри при поривняно низький температури. У период перебування в термокамери (вид 5 до 20 хв) температура повитря коливаСФться вид 65 до 100 В°С. Килькисть заходив у термокамеру -- не бильше 5, интервали миж ними неоднакови -- вид 5 до ЗО--40 хв. Щоб запобигти несприятливому, впливови сауни, великого значення надають способови охолодження писля нагривання (у басейни з холодною водою, пид прохолодним душем). По-ризному ставляться фахивци до плавання в басейни писля нагривання. РД прихильники й противники циСФСЧ процедури.

Висока температура в сауни викликаСФ посилення циркуляциСЧ крови, перерозподил кровотоку, сильне потовидилення. Пид час перебування в термокамери температура тила може пидвищитися до 38--40 В°С, пид час охолодження знижуСФться. Ступинь пидвищення температури тила залежить вид температури и вологости повитря в термокамери, тривалости перебування в ний.

Реакция серцево-судинноСЧ системи на сауну залежить вид СЧСЧ стану, индивидуальноСЧ чутливости людини до тепла, килькости заходив у термокамеру, СЧхньоСЧ тривалости, способу охолодження, положення тила пид час перебування в термокамери.

Як систоличний, так и диастоличний тиск у здорових людей у термокамери може трохи пидвищуватися, знижуватися або не зминюватися. Менше зминюСФться диастоличний тиск. РЖноди писля сауни протягом доби в людини можуть зберигатися ризки коливання артериального тиску. Тому особи, схильни до артериальноСЧ гипотензиСЧ, повинни читко виконувати рекомендациСЧ ликаря, суворо дозуючи тривалисть перебування в сауни, температуру повитря, килькисть видвидувань термокамери. Установлено, що стан системи зсидання крови пид впливом сауни не зминюСФться, немаСФ загрози геморагичних и тромботичних ускладнень.

Пид час перебування в сауни зменшуСФться видилення сечи, головним чином за рахунок збильшення реабсорбциСЧ води в ниркових канальцях, при цьому пидвищуСФться питома густина сечи.

Як уникнути небажаних наслидкив пид час перебування в сауни?

Важливо все: правильне влаштування самоСЧ сауни, диференциальний пидхид до призначення процедури, точна оцинка протипоказань, суворе дотримання правил перебування в сауни.

Перед заходом у гаряче примищення сауни слид вимитися з милом пид душем и витерти тило досуха. У термокамери спочатку потрибно користуватися нижними полицями, де температура нижча. На полицях можна сидити або лежати. Людям з ортостатичною нестийкистю артериального тиску краще лежати. Останни 2--3 хв слид обов'язково сидити з опущеними вниз ногами. Щоб зменшити сильний тепловий вплив сауни, треба прийняти теплу ножну ванну або облити обличчя гарячою водою.

Писля сауни потрибно видпочити 30 - 40 хв. Пид час и писля сауни не рекомендуСФться робити интенсивних физичних вправ. Не всим можна плавати в басейни в период охолодження. ЗабороняСФться пид час перебування в сауни вживати спиртни напоСЧ, курити. Не можна входити до сауни вологим, голодним або, навпаки, писля переСЧдання, з охолодженими кинцивками, приймати перед сауною контрастний душ, тривалий час потити на лави. Важливий показник адекватности обраноСЧ методики -- добре самопочуття наступного ранку писля сауни.

РЖноди у хворих на артериальну гипотензию погиршуСФться самопочуття, що пов'язано из зниженням артериального тиску. Ци явища швидко проходять, коли перебувати в горизонтальному положенни. Для здорових людей вони не являють собою небезпеки. При артериальний гипотензиСЧ погиршенню самопочуття можна запобигти. Для цього слид суворо виконувати рекомендациСЧ ликаря.

Найкраще охолоджуватися на повитри при його температури 22--24 В°С або обливанням прохолодною водою. Людям, у яких виникають виражени судинни реакциСЧ, не можна користуватися сауною.

РЖноди у хворих спостеригаються неприСФмни суб'СФктивни видчуття: слабкисть, запаморочення, головний биль, загальний дискомфорт. У таких випадках слид порадитися з ликарем, а також пом'якшити температурний режим, скоротити час перебування в термокамери до 7--8 хв, менше разив заходити в термокамеру, поступово охолоджуватися на повитри.

Дани литератури свидчать про те, що сауну можна використовувати для профилактики й ликування серцево-судинних хвороб, зокрема й артериальноСЧ гипотензиСЧ. Слид лише суворо дотримувати рекомендаций ликаря, правильно користуватися сауною (див. додатки 1. 6 - 1. 8), диференцийовано приймати процедури [30].

2.4 Ликувальний масаж

Ликувальний масаж призначають для нормализациСЧ дияльности ЦНС, пидвищення в'язевого и судинного тонусу та артериального тиску, видновлення психоемоцийного стану хворого. Застосовують сегментаро рефлекторний масаж, що диСФ на паравертебральни зони крижових, поперекових, та нижньогрудних спинномозкових сегментив (s2 - s11, l5 - l1, d12 - d6). Масажують дилянку крижив сиднични м'язи, гребни клубових кисток, задню поверхню стегон, гомилок и при атониСЧ кишок - масажують дилянку живота. Використовуються прогладжування, розтирання, розминання та вибрацию у вигляди вибрацийного погоджування, стрясання, поплескування, рубання [2, 6, 4]. Див. додатки (1. 1 - 1. 5)

Повторно ликувальний масаж призначають через 3 - 4 тижни писля першого курсу, а у наступни часи його використовують 1 раз на 2 мисяци. Курс складаСФться з 12 - 15 процедур його мета, методика и прийоми практично не видризняються вид тих, що зазначени вище. Деяким хворим призначають душ - масаж [3, 5, 9].

2.5 МЕХАНОТЕРАПРЖЯ ТА ПРАЦЕТЕРАПРЖЯ ПРИ ГРЖПОТЕНЗИВНРЖЙ ХВОРОБРЖ

Механотерапию у вигляди тренажерив застосовують для розвитку сили, швидкисно - силовоСЧ витривалости, загального змицнення организму та пидвищення физичноСЧ працездатности. Використовують велотренажери дорижку, що бижить, весловий тренажер, гимнастичний комплекс тАЬЗДОРОВ'ЯтАЭ.Працетерапия застосовуСФться для пидтримання загальноСЧ працездатности та психоемоцийного тонусу пациСФнта. Рекомендують робити на свижому повитри у садку, на городи.Хворим на гипотензию бажано щорично проходити санаторно курортне ликування [37].2.6 ПСИХОТЕРАПРЖЯ ПРИ ПЕРВИННРЖЙ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗУ вузькому розуминни слова психотерапия -- це вплив ликаря на психику хворого за допомогою словесного навиювання, гипнозу, видвернення його уваги вид сумних думок, У широкому розуминни слова психотерапия -- це сприятлива обстановка в ликувальному заклади та в домашних умовах хворого.Завдання будь-якого психологичного впливу -- виключити у взаСФмовидносинах миж людьми пидвищений тон емоцийного напруження. Ключ до полипшення психичного стану людини -- у культури видносин, взаСФморозуминни та взаСФмний ввичливости [39].Широко застосовуваний у ЯпониСЧ метод шиацу визначають так: ВлШиацу СФ таким видом ликування, при якому пальци рук и долони використовують для натискування на певни точки, щоб нормализувати регуляторни процеси в организми, зберегти и полипшити здоров'я. Вин також сприяСФ ликуванню деяких хворобВ».Метод шиацу застосовують и при артериальний гипотензиСЧ.При цьому потрибно звертати особливу увагу на технику натискування. Слид завжди жорстко натискати ВлподушечкоюВ» пальця в напрями донизу, строго перпендикулярно до поверхни шкири. Ступинь натискування залежить вид симптомив и стану хворого. Тривалисть одного натискування на точку становить 5--7 с, за винятком точок у дилянци шиСЧ, вплив на яки не повинен перевищувати 3 с. Сила натискування повинна бути такою, щоб не викликати неприСФмних видчуттив.Значно знижений артериальний тиск може спричинитися до погиршення мозкового кровообигу. Якщо порушена функция вегетативноСЧ нервовоСЧ системи, що регулюСФ ривень артериального тиску, натискують на таки точки: на сонний артериСЧ, зони довгастого мозку, верхньому плечовому пояси, а також миж лопатками.Ми опишемо положення килькох точок, масаж яких ефективний при артериальний гипотензиСЧ.Точки на потилици розташовани по середний линиСЧ голови. Перша точка розмищена вище вид задньоСЧ межи волосистоСЧ частини голови на ширину великого пальця руки; друга -- вище вид першоСЧ на ширину 1,5 великого пальця; третя -- на 1,5 пальця вище вид попередньоСЧ; четверта точка лежить на перетини середньоСЧ линиСЧ голови та линиСЧ, що з'СФднуСФ верхивки вух [42].Перша точка на сонний артериСЧ миститься нижче вид основи мочки вуха на 12 мм (трохи вгору и назад вид кута нижньоСЧ щелепи). Друга точка розташована на линиСЧ, що перетинаСФ центр грудино-ключично-соскоподибного м'яза на ривни верхнього краю щитовидного хряща.Точка поясу верхних кинцивок розташована на середини линиСЧ, що з'СФднуСФ западину, яка утворюСФться на плечи пид час пидняття руки, з точкою, що розташована миж VII и РЖ шийними хребцями.У период занять шиацу слид уникати розумовоСЧ та физичноСЧ перевтоми, недосипання, утримуватися вид куриння.2.7 ФРЖТОТЕРАПРЖЯ ПРИ ПЕРВИННРЖЙ ГРЖПОТЕНЗРЖРЗДля ликування хворих з гипотензийними станами використовують ризни медикаментозни засоби. Але деяки з них виявляють небажаний побичний вплив, инши -- дуже нестийки, ще инши -- непридатни для тривалого застосування, Тому лики може призначати тильки специалист, який знаСФ механизм СЧхньоСЧ диСЧ та индивидуальни особливости организму хворого.Для ликування гипотензийних станив широко застосовують препарати рослинного походження,Лимонник китайський -- виткий кущ з темно-зеленим яйцеподибним листям, з рожевими квитками та оранжево-червоними кислими ягодами, яки достигають у вересни. Листя, кора и плоди пахнуть лимоном, тому рослину називають лимонником. П'ють настий лимонника.Левзея маньчжурська--трав'яниста багаторична рослина з фиолетово-лиловими квитами. Для ликування використовують корени. Застосовують настойку левзеСЧ в дози, призначений ликарем.Заманиха корейська -- кущ заввишки до 1 м. Свитло-сира кора всияна дрибними жовтуватими колючками. Плоди плоски, м'ясисти. Використовують настойку заманихи.Женьшень -- багаторична трав'яниста рослина з фиолетово-червоним листям. Для ликування використовують корени, готуючи з них водний настий.Золотий коринь -- багаторична трав'яниста рослина заввишки до 50 см. Корени товсти, зверху золотисти, а на злами билого кольору. Смак коренив -- гирков'яжучий. Застосовують спиртовий екстракт золотого кореня.Татарник звичайний (будяк) -- дворична трав'яниста рослина з колючими гилками. У малих дозах татарник збуджуСФ, а у великих пригничуСФ центральну нервову систему; звужуСФ периферични судини та пидвищуСФ артериальний тиск. Застосовують його у вигляди чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрибненого листя або квиток 1 настоюють 10 хв. П'ють по 2--3 склянки на день.Безсмертник польовий -- багаторична трав'яниста рослина заввишки 15--30 см. ПидвищуСФ кров'яний тиск. П'ють як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квиток и настоюють 10 хв. Вживають по 1 склянци ранком и ввечери за 15 хв до СЧди протягом 2 тиж.Копитняк СФвропейський -- багаторична трав'яниста рослина з повзучим коренем. Листя брунькоподибне, округле, схоже на кинське копито. Уся рослина вкрита короткими волосинками, тому здаСФться пухнастою. Настойка листя сприяСФ звуженню судин и пидвищенню артериального тиску.Полин гиркий - багаторична трав'яниста рослина до 1 м заввишки. Пид впливом полину пидвищуСФться тонус центральноСЧ нервовоСЧ системи. Вживають його у вигляди чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку полину и настоюють протягом 10 хв. П'ють 1 склянку за день, ковтками [33].2.8 САНАТОРНО- КУРОРТНЕ ЛРЖКУВАННЯПри гипотензийних станах хворим показане санаторно-курортне ликування, яке передбачаСФ: режим руху й ликувальну физкультуру, диСФту, климатоликування, психотерапию, бальнеотерапию, физиотерапию та медикаментозне ликування. Призначаючи комплексне курортне ликування, ураховують ступинь физичноСЧ натренованости хворого, характер порушень функциСЧ серцево-судинноСЧ системи.Ликувально-оздоровчий режим включаСФ в себе сон (8-- 9 год) и заняття ликувальною физкультурою. Досвид ликування хворих на гипотоничну хворобу показуСФ, що щадний режим и подовжений сон (10--12 год) негативно позначаються на СЧхньому стани. Писля тривалого сну в бильшости хворих посилюСФться почуття розбитости, загальноСЧ слабкости, ортостатичне запаморочення, а ранковий головний биль стаСФ затяжним [38].ОдниСФю з форм ликувальноСЧ физкультури СФ ранкова гигиСФнична гимнастика, яка, справляючи тонизуючий и загальний тренуючий вплив, сприяСФ переходови организму вид ничного видпочинку до активноСЧ дияльности.Другою формою ликувальноСЧ физкультури СФ ликувальна гимнастика. Хвори виконують физични вправи, яки впливають на весь организм, и специальни вправи, що сприяють пидвищенню артериального тиску. Встановлено, що найкраще на хворих цього профилю диють силови вправи, виконани в середньому темпи, а також статични напруження.ДиСФта. У санаторно-курортному ликуванни хворих з гипотензийними станами важливе мисце належить харчуванню. Харчування маСФ бути повноцинним, ризноманитним и збалансованим. У рациони повинна миститися достатня килькисть билкив, жирив, вуглеводив, минеральних солей, витаминив, особливо групи В та аскорбиновоСЧ кислоти, СЧсти потрибно не менш як 3--4 рази на добу. Бажано вживати тонизуючи засоби: мицний чай и каву, особливо вранци або в середини робочого дня. Якщо немаСФ захворювань органив травлення та инших органив, можна вживати в СЧжу ризни специСЧ (гирчицю, перець, оцет). Однак зловживати ними не слид.Климатоликування передбачаСФ перебування и сон на свижому повитри, дозовани повитряни ванни, морськи купання.Основним видом аеротерапиСЧ СФ прогулянки и теренкур, яки, як уже зазначалося, поСФднують у соби також елементи физичноСЧ культури. Аеротерапию потрибно проводити в найбильш сприятливих, комфортних природних умовах або в микрозонах, що наближени до них.Ничний сон на берези моря набуваСФ дедали бильшого значення при ликуванни хворих з гипотензийними станами, бо сприяСФ нормализациСЧ основного обмину, полипшуСФ дихання, посилюСФ окислювальни процеси.Повитряни ванни -- дуже активна процедура, пид час якоСЧ на частково або повнистю роздягнуту людину диють температура, вологисть и рух повитря, сонячна радиация, склад повитря. Активнисть повитряних ванн залежить вид навколишнього середовища, реактивности организму, попередньоСЧ адаптациСЧ. Пид час приймання повитряноСЧ ванни велике значення маСФ температура навколишнього середовища: чим нижча температура, тим сильнише диСФ ванна.Звичайно хворим з гипотензийними станами призначають слабки й середни холодови навантаження. Улитку повитряни ванни поСФднують з диСФю розсияноСЧ сонячноСЧ радиациСЧ, СЧх можна приймати в тинистих мисцях у парках, на пляжи й климатичних площадках пид тентом, на терасах и в климато-павильйонах; у похмуру погоду та взимку -- у наметах, аерариях, аерофотариях. Якщо виникне почуття втоми, серцебиття, задишка, повитряну ванну припиняють, а надали зменшують СЧСЧ тривалисть.Гелиотерапия, або ликування прямим и розсияним сонячним проминням, СФ найактивнишою з климатичних процедур. Ефективнисть гелиотерапиСЧ залежить вид точного СЧСЧ дозування (за допомогою специальних приладив або за реакциСФю шкири).Морськи й ричкови купання тренують механизми терморегуляциСЧ, нормализують обминни процеси, пидвищують життСФвий тонус организму, його адаптацийни можливости, дуже добре загартовують людину. Купатися в мори й ричци, як уже зазначалося, рекомендують тоди, коли температура води не нижча вид 17 В°С и температура повитря не нижча вид 19 В°С.Купання при температури води, нижчий за 17 В°С, часто викликають у хворих з гипотензийними станами пидвищену збудливисть, безсоння, спазм периферичних судин. Тривалисть купань на початку ликування становить 3--5 хв, надали СЧСЧ поступово збильшують до 8--10 хв. На курс ликування призначають 15--20 процедур, яки звичайно поСФднують з повитряними ваннами та короткочасним сонячним опроминюванням.Психотерапия. Велике значення в комплекси ликувальних заходив маСФ психотерапия. При ризко виражених порушеннях функциСЧ нервовоСЧ й серцево-судинноСЧ систем показаний гипноз.Бальнеотерапия. Ликування вуглекислими ваннами призначають диференцийовано, залежно вид клиничноСЧ картини захворювання. Якщо функциональний стан центральноСЧ нервовоСЧ системи у хворих з гипотензийними станами характеризуСФться зниженням тонусу кори великого мозку, слабкистю СЧСЧ клитин, пидвищеним СЧх виснаженням, то ликування вуглекислими ваннами ефективне. Коли ж у клиничний картини хвороби переважають пидвищена дративливисть, запальнисть, а виснаженисть виражена не так ризко, вуглекисли ванни часто впливають негативно. Протипоказани вони також ослабленим хворим, у яких часто виникають запаморочення.Температура води для ванни повинна становити 35-- 33 В°С, тривалисть процедури -- 6--8 хв. Приймають вуглекисли ванни через день, на курс ликування призначають 10-- 12 ванн. Писля ванни слид 0,5 год побути в кимнати видпочинку, а писля того 1 год полежати в лижку. Багатьом хворим показани хлоридно-натриСФви, сирководневи, кисневи ванни, яки активно впливають на тонус судин.Физиотерапия. РЖстотне мисце в ликуванни хворих на артериальну гипотензию посидаСФ физиотерапевтичне ликування -- введення ликарських речовин через шкиру за допомогою специальноСЧ апаратури. Физиотерапия змицнюСФ организм, пиднимаСФ його тонус, видновлюСФ порушену ривновагу вегетативноСЧ нервовоСЧ системи, пидвищуСФ артериальний тиск.Ефективним СФ загальний електрофорез кофеСЧну за Вермелем, ионофорез кальцию за Щербаком. Процедури видпускають через день, на курс ликування призначають 10-- 12 сеансив.Корисни також загальний масаж, опроминення малими дозами кварцу, гидротерапевтични процедури (души -- циркулярний, вияловий, Шарко). Температура води для душу становить 35--36 В°С, тривалисть його -- 2--5 хв.В останни роки розроблено метод диадинамотерапиСЧ скроневих артерий, який застосовують для ликування головного болю ризного походження. Цей метод показаний и при гипотензийних станах. Хороший терапевтичний ефект при ликуванни головного болю даСФ аероионний масаж зон За-хар'СЧна--Геда, розташованих на задний поверхни шиСЧ та на ризних дилянках голови. Метод розробив Ф. Г. Портнов. Для цього використовують специальний прилад, що являСФ собою високовольтний генератор напруги, и насадку -- розрядник, змонтовану на виходи потоку повитря з фена.Медикаментозне ликування призначаСФ ликар.Значне мисце в ликуванни хворих на артериальну гипотензию посидаСФ терапия безсоння. Вид нормализациСЧ сну часто залежить успих ликування инших невротичних проявив.

Однак перш ниж вдатися до вживання ликив, потрибно випробувати инши засоби, що можуть нормализувати сон, а саме: на нич не перевантажувати шлунок, не пити мицного чаю й кави, не ходити в кино на вечирни сеанси, робити перед сном тривали прогулянки на свижому повитри. Добрий ефект дають ножни ванни на нич (температура води 35-- 36 В°С, тривалисть процедури -- 20--ЗО хв), а також вологи обгортання. Якщо писля цього сон не нормализуСФться, потрибно приймати медикаментозни препарати, призначени ликарем.

Таким чином, санаторно-курортне ликування хворих з гипотензийними станами полягаСФ в комплексному використанни рационального режиму, ликувального харчування, климатотерапиСЧ, а в рази потреби и медикаментозних препаратив. Дуже важливо, щоб писля повернення з курорту хворий перебував пид наглядом ликаря, дотримував рекомендованого режиму праци, видпочинку, харчування, займався физкультурою, перебував на свижому повитри, ходив на прогулянки и рационально використовував вихидни дни.

Санаторно-курортне ликування, звичайно, показане при артериальний гипотензиСЧ. Однак ширше, ниж санаториСЧ, слид використовувати будинки видпочинку, пансионати, турбази та инши оздоровчи заклади.

Курорти, на яких СФ вуглекисли води,--це Кисловодськ (Ставропольський край), Аршан (Бурятська АРСР), Дарасун (Читинська область).

Курорти з сирководневими водами: Балдоне (Латвийська РСР) Любинь-Великй (УкраСЧнська РСР), П'ятигорськ (Ставропольський край)' СергиСФвськи минеральни води (Куйбишевська область), Сочи--Мацеста (Краснодарський край), Сарахани (Азербайджанська РСР).

Радонови води СФ на курортах Арзни (Вирменська РСР), П'ятигорськ {Ставропольський край), Хмильник (УкраСЧнська РСР), Цхалтубо (Грузинська РСР).

На курортах Пивденного берега Криму ликуватися потрибно з вересня по травень. Хворим на первинну артериальну гипотензию перебувати влитку на цих курортах не рекомендуСФться.

Великою популярнистю користуються приморськи климатични курорти Прибалтики [45].

2.9 ПРОФРЖЛАКТИКА ГРЖПОТЕНЗРЖЙНИХ СТАНРЖВ

Найкращою профилактикою гипотензийних станив СФ здоровий спосиб життя. Однак при спадковости, що передав схильнисть людини до тиСФСЧ чи иншоСЧ хвороби, потрибно проводити конкретни заходи, щоб запобигти СЧСЧ розвиткови. Слид ураховувати форму гипотензийного стану. Адже, з одного боку, иснуСФ самостийне захворювання, з другого -- спостеригаються вторинни артериальни гипотензиСЧ, зумовлени иншим основним хворобливим процесом. При вторинний гипотензиСЧ вси заходи потрибно спрямувати проти основноСЧ хвороби, яка спричинилася до СЧСЧ виникнення [21, 35].

Нейроциркуляторна гипотензия, будучи проявом загального неврозу, потребуСФ здийснення специальних профилактичних и ликувальних заходив. Найефективнишими бувають оздоровчи заходи на ранних стадиях захворювання.

При нейроциркуляторний гипотензиСЧ профилактични заходи передбачають пидвищення стийкости организму в цилому (загартовування, повитряни ванни, водни процедури, физичну активнисть и спорт, рациональне харчування, ликвидацию вогнищ инфекциСЧ); усунення факторив, яки негативно диють на организм (професийноСЧ шкидливости, шуму, куриння, алкоголю тощо).

Слид наголосити, що при гипотензийних станах, як и при ряди инших хвороб, добри наслидки даСФ працетерапия. Спостереження показують, що найдовше живе той, хто багато й добре працюСФ протягом усього життя. Перенапруження РЖ перевтома нервовоСЧ системи настають не вид самоСЧ праци, а вид неправильноСЧ СЧСЧ организациСЧ. Улюблену працю людина виконуСФ легко, без напруження, тому вона тривалий час не викликаСФ втоми [12, 35, 41].

Щоб зберегти здоров'я, слид чергувати працю з видпочинком. Але видпочинок не обов'язково повинен бути станом повного спокою й нерухомости. Доцильнише прогулятися, подивитися кинофильм, почитати книжку, половити рибу, пограти в шахи тощо. Чергування физичних и розумових навантажень особливо корисне для нервовоСЧ системи. Тильки тоди, коли людина дуже втомиться, видпочинок може бути пасивним, нерухомим.

Режим. Дуже важливо, щоб сон був досить тривалим и глибоким. Чутливий сон з безличчю сновидинь, навить досить тривалий, не приносить належноСЧ бадьорости й свижости: людина встаСФ вранци розбитою, иноди в неСЧ болить голова. Нормальний сон забезпечуСФ клитинам центральноСЧ нервовоСЧ системи повноцинний видпочинок и тим самим запобигаСФ перевтоми. Найкращим для сну СФ час вид 11-СЧ години вечора до 7-СЧ години ранку. Потрибно вечеряти не пизнише як за 3 год до сну, а за 1--1,5 год припинити напружену розумову працю. Перед сном корисно прогулятися на свижому повитри, усунути звук, шум, свитло та инши подразники [1, 37, 42].

Потреба в сни навить у здорових людей ризна. У середньому ця норма становить близько 8 год. Систематичне недосипання порушуСФ роботу нервовоСЧ системи, пидвищуСФ втомлюванисть.

Спати потрибно в добре провитрений кимнати, температура повитря в спальни повинна бути на 2--З В°С нижча, ниж у примищеннях для денного перебування людей, тобто не вища за 17--18 В°С.

Нична билизна маСФ бути вильною, не утруднювати кровообигу в ризних частинах тила. Не рекомендують накриватися ковдрою з головою, спати обличчям донизу: це утруднюСФ нормальне дихання и надходження кисню в организм. Корисно лягати спати завжди в той самий час -- це допоможе скорише заснути.

При розлади сну приймають снотворни засоби. Але вживати СЧх можна лише з дозволу ликаря. Таки лики рекомендують використовувати лише в крайньому випадку и на певний строк, тому не треба боятися звикання до них. Щодо цього справедливий давний вислив ликарив: ВлКраще спати из снотворним, ниж не спати зовсимВ».

Физичне тренування. Правильно кажуть, що рух може заминити тисячи ликив, а тисяча ликив не заминить руху. Заняття физкультурою и спортом набувають виняткового значення, бо дия физичного тренування спрямована передусим на судинну систему. Навить якщо людина дуже зайнята, вона може знайти 15--20 хв для ранковоСЧ гимнастики.

Ходьба СФ цилющим засобом для немолодих людей, яки розпочинають тренування.

Вважають, що людина середнього вику, яка проходить за день 10--12 км, виконуСФ середню норму физичного навантаження. Давно помичений позитивний вплив ходьби, прогулянок на продуктивнисть розумовоСЧ праци.

Для людей середнього вику корисни регулярни прогулянки за мисто на значни дистанциСЧ, збир грибив, ягид, туристськи походи.

Останним часом дуже поширений такий вид физичного тренування, як биг. У деяких випадках биг даСФ добри наслидки: у людини з'являСФться видчуття бадьорости, полипшуються сон та апетит, зменшуСФться маса тила. Але такий метод физичних навантажень не универсальний, та й бигати можна не всим. Тому обов'язково слид порадитися з ликарем и перебувати пид його наглядом [10, 24, 37].

Досвид показуСФ, що систематичне перебування на свижому повитри, прогулянки у вихидни дни за мисто, катання на велосипеди влитку, на лижах --узимку, туризм, видпочинок у лиси, на берези рички, озера -- усе це позитивно впливаСФ на организм людини, на СЧСЧ нервову систему. Малорухливи люди часто хвориють на серцево-судинни хвороби. Вечирня прогулянка -- чудова й доступна форма легкого щоденного тренування не тильки для молоди, а й для литних людей.

Загартовування. Здоровий спосиб життя передбачаСФ систематичне загартовування организму. Водни процедури (обтирання, обливання) змицнюють и тонизують нервову систему, тренують дияльнисть серця и судин, перешкоджаючи значним коливанням артериального тиску.

Найпростиший спосиб загартовування -- повитряни ванни, яки можна приймати як у примищенни протягом усього року, так и на свижому повитри в теплу пору року.

Особливо велике значення мають водни процедури. Рекомендують спочатку протягом килькох днив розтирати тило сухим рушником, згодом -- вологим. Видразу ж писля вологого обтирання потрибно енергийно розтерти тило сухим рушником. Починають обтиратися теплою водою (35--36 В°С), температуру якоСЧ поступово знижують до бильш прохолодноСЧ. Згодом переходять до обливання водою.

Улитку водни процедури краще проводити на свижому повитри (уранци, писля зарядки). Купатися у видкритих природних водоймах можна спочатку по 3--4 хв. Поступово тривалисть процедури збильшують до 12--15 хв.

Режим харчування. Для профилактики гипотензийних станив особливе значення маСФ повноцинне харчування, СЧжа маСФ бути ризноманитною, з достатним вмистом витаминив. Промижки миж прийманням СЧжи не повинни бути надто тривалими. Дуже шкидливо СЧсти на ходу, кваплячись. Це видвертаСФ видповидни нервови центри вид повного контролю за травленням, унаслидок чого можуть виникнути ризни порушення цього процесу. Погано позначаСФться на здоров'СЧ суха СЧжа, без гарячих страв. Якщо режим харчування порушуСФться протягом тривалого часу, то згодом виникаСФ загроза розвитку не тильки хвороб травноСЧ системи, а й неврозив з порушенням судинного тонусу.

Алкоголь и куриння. НемаСФ сумниву, що важливою частиною здорового способу життя СФ утримання вид спиртного й куриння.

Ушкоджуючи и розладнуючи дияльнисть центральноСЧ нервовоСЧ системи, алкоголь, по сути, негативно впливаСФ на вси внутришни органи. За образним висловом В. Симонова, Вллюдина, яка бурхливо отруюСФ свий организм алкоголем, насамперед невиглас, який проспить процес цивилизациСЧВ». Переваги тверезого способу життя стають дедали очевиднишими. Недарма в Америци нещодавно закрили 8 пидприСФмств, на яких виробляли спиртни напоСЧ, мотивуючи це тим, що американци вже не п'ють стильки спиртного, як колись. Велика антиалкогольна кампания провадиться и в наший краСЧни.

Куриння визнане експертами ВсесвитньоСЧ организациСЧ охорони здоров'я (ВООЗ) одним з факторив ризику виникнення хвороб серця й судин. Никотин отруйно диСФ на вегетативну нервову систему, порушуСФ кровопостачання стинок судин РЖ порушуСФ СЧхню проникнисть. У курцив неридко спостеригаються неправильни, некоординовани судинни реакциСЧ внаслидок змин вегетативноСЧ регуляциСЧ та змин самих судин. З никотином в организм надходить багато отруйних речовин (окис вуглецю, амиак, сирководень, синильна кислота, вуглекислота тощо).

Проведення видповидних профилактичних заходив и дотримання рекомендаций ликаря можуть запобигти зниженню артериального тиску, а згодом и стийко стабилизувати його.

Працевлаштування хворих з гипотензийними станами передбачаСФ виключення деяких професийних шкидливих впливив на виробництви. Скажимо, не рекомендуСФться робота в гарячих цехах, на виробництвах, пов'язаних из значним ривнем вибрациСЧ, з полями високоСЧ и надвисокоСЧ частоти, ионизуючим випроминюванням, праця на висоти, биля вогню [16, 23, 45].

2.10 РЕЗЮМЕ

Отже, можна сказати, що на сучасному етапи розвитку медичноСЧ науки визначено дви форми артериальноСЧ гипотензиСЧ: физиологичну и патологичну.

Первинна артериальна гипотензия неридко буваСФ а цилком здорових людей, переважно в молодих жинок, яки не видчувають суб'СФктивно нияких неприСФмних проявив хвороби и навить не уявляють, що в них низький артериальний тиск.

У деяких добре натренованих спортсменив також спостеригаСФться первинна артериальна гипотензия, тому бильшисть специалистив из спортивноСЧ медицини розцинюють СЧСЧ як одну з численних пристосовних реакций организму до физичних навантажень.

На особливу увагу заслуговуСФ патологична артериальна гипотензия. На жаль, тривалий час вона не привертала належноСЧ уваги дослидникив и, цилком природно, не була досить вивчена.

Патологичну артериальну гипотензию подиляють на гостру и хроничну. Обидви вони можуть бути як первинною, так и вторинною (симптоматичною).

Остання, як було показано вище, виникаСФ на фони ризних патологичних станив организму.

У деяких випадках гостра артериальна гипотензия може розвиватись як тимчасова, неадекватна зовнишньому подразненню, швидкоплинна й сильна реакция нервовоСЧ системи (особливо СЧСЧ вегетативного виддилу) з безпосередньою участю серцево-судинноСЧ системи (лабильнисть пульсу, зниження артериального тиску тощо).

Щоб зняти ци реакциСЧ, буваСФ достатньо вжити профилактичних заходив: регламентувати робочий день, зминити умови праци й побуту тощо. Отже, такий стан тильки умовно може вважатися хворобою, особи з такими ознаками практично здорови.

Однак слид пам'ятати, що розв'язати питання про те, физиологична чи патологична артериальна гипотензия в пациСФнта, може тильки ликар.

Нияка ВлсамодиагностикаВ» в цьому рази неприпустима, бо гостра артериальна гипотензия може бути одним из симптомив серйозного захворювання.

Хронична вторинна артериальна гипотензия виникаСФ на фони ризних патологичних станив в организми.

Тепер найбильш актуальною СФ тема про гипотензийни стани, пов'язани з тривалим впливом ионизуючого випроминювання.

Внаслидок екологичних катаклизмив та порушення гигиСФничних норм охорони праци на деяких металоплавильних пидприСФмствах в обох випадках виникаСФ високий фон радиоактивного випроминювання, що при сильному опроминюванни може викликати розвиток хроничноСЧ променевоСЧ хвороби. Поряд з иншими симптомами, характерними для неСЧ, при тривалому впливи ионизуючого випроминювання в нервовий системи поступово розвиваються ранни видхилення в регуляциСЧ вегетативно-судинноСЧ иннервациСЧ -- синдром нейроциркуляторноСЧ дистониСЧ гипотоничного типу.

Пизнише виникаСФ виразна функциональна недостатнисть -- формуСФться астеничний синдром.

Астения СФ характерним супутником циСФСЧ хвороби. РозвиваСФться вона спроквола, з коливаннями в интенсивности та помитним погиршенням вид тривалого впливу ионизуючого випроминювання.

У хворих наростаСФ видчуття втоми, розбитости, порушуСФться сон, виникаСФ ризка дративливисть, нестриманисть з пидвищеною уразливистю психики. Усе це супроводжуСФться хроничною артериальною гипотенциСФю.

Хвори на первинну артериальну гипотензию чутливи до змин пори року, климату, погоди.

Як видомо, погода якоюсь мирою впливаСФ на самопочуття бильшости й здорових людей: одни реагують на коливання атмосферного тиску, други -- на змини температури повитря, трети -- на ривень його вологости, четверти -- на так звани магнитни бури.

Цикаво, що селяни, яки живуть у природних умовах чистого повитря, утричи менш чутливи до змин погоди, ниж городяни. Така чутливисть до змин погоди називаСФться метеочутливистю.

Основни шляхи зниження метеочутливости -- це загартовування организму, тривале перебування на свижому повитри, ризни водни процедури. На метеочутливисть впливаСФ нестача витаминив.

Тому, весною, коли погода особливо нестийка, витаминна недостатнисть дуже гостра, виникаСФ Влвесняна стомлюванистьВ»: безпричинна млявисть, швидка втома, втрата интересу до праци тощо.

Природно, у цих умовах потрибна витаминизация СЧжи та додаткове споживання витаминив.

Люди из зниженим артериальним тиском весною також погано себе почувають.

Знижений артериальний тиск часто супроводжуСФ неврози, вогнища хроничноСЧ инфекциСЧ в стани загострення.

Ци особи (СЧх серед населення, за даними ризних дослиджень, 10--15%) належать до так званих Вллюдей-совВ».

Вони надвечир активизуються, почувають себе краще, можуть засиджуватися до пизньоСЧ ночи, у них з'являСФться працездатнисть.

Ранком вони мляви, депресивни, дративливи й сонни, часто пидвищено чутливи до змин погоди, краще переносять холод, ниж тепло.

До таких людей повною мирою стосуються ти загальни рекомендациСЧ, про яки вже говорилося, але основне для них -- добре виспатися. Вони погано адаптуються до переходу на литний час.

У деяких закладах ШвециСЧ особи, хвори на артериальну гипотензию, розпочинають роботу на 1--2год пизнише и видповидно пизнише СЧСЧ закинчують. Продуктивнисть праци при цьому помитно вища.

Можливо, цей досвид потрибно враховувати при складанни зминних графикив роботи и в наших умовах.

Таким чином, поширенисть артериальноСЧ гипотензиСЧ, тяжкисть суб'СФктивних видчуттив, обмеження працездатности хворих потребують дальшого вивчення питань диагностики й ликування при ций хвороби.

Досвид свидчить, що включення в комплекс терапевтичних заходив занять физкультурою и спортом, физиотерапевтичних и гартувальних засобив сприяють швидшому видновленню судинного тонусу и працездатности хворих.

Для осиб, организм яких схильний до зниження артериального тиску, велике значення маСФ влаштування побуту, створення оптимальних умов життя и праци. Здоровий спосиб життя -- найкраща профилактика гипотензийних станив.

3. ЗАДАЧРЖ, МЕТОДИ ТА ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ

3.1 ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ

Дослидження и обстеження хворих проводилося з 15.04.2004 по 29.05.2004 на бази ЦМЛ м. Ривне у виддиленни кардиологиСЧ, в период ликування хворих.

Час перебування хворих у виддиленни ЦМЛ м. Ривне з 15.04. 2002р. по 28. 05. 2003 р.

Протягом цього периоду переглянуто и опрацьовано 145 историй хвороб за 2003 - 2004 рр. Для проведення дослиджень було видибрано двадцять чоловикив 1961р. народження та СЧхни историСЧ.

Переважна килькисть хворих маСФ виснажену нервову систему. За цей период часу потерпили були госпитализовани, СЧм були виставленни конкретни диагнози, проведени видповидни консультациСЧ та обстеження.

В задовильному стани хворих виписували на амбулаторне ликування пид нагляд ликарив - кардиологив.

Бильшисть потерпилих мешканци миста Ривного.

Не виняток, що бильша килькисть потерпилих видправиться на санаторно - курортне ликування.

3.2 ЗАДАЧИ ТА МЕТОДИ ДОСЛРЖДЖЕННЯ

Для досягнення мети дослидження а саме:

1. Узагальнення теоретичних поглядив сучасних вчених на первинну гипотензиСЧ: причини виникнення, принципи та методи ликування.

2. Наведення иснуючих методив ликування первинноСЧ гипотензиСЧ.

3. З'ясувати завдання, принципи, методики физичноСЧ реабилитациСЧ хворих на первинну гипотензию.

4. Дати оцинку ефективности застосування методив физичноСЧ реабилитациСЧ у хворих на первинну гипотензию.

Були використани наступни методи дослидження:

1. Анализ литературних джерел за темою дослидження;

2. Вивчення дослидив ликарив та медичних працивникив кардиологичного виддилу ЦМЛ м. Ривне з метою опанування методикою призначення засобив физичноСЧ реабилитациСЧ хворим в ризни периоди процесу реабилитациСЧ.

3. Анализ историй хвороб.

4. Спостереження за проведеним обстеженням хворих, физичною реабилитациСФю на ризних етапах видновлення: при прибутти у виддилення кардиологиСЧ та пид час стационарного ликування.

5. Контроль за самопочуттям хворих на ризних етапах стационарного ликування.

4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛРЖДЖЕННЯ ТА РЗХ ОБГОВОРЕННЯ

Проведени дослидження показали, що останним часом у медицини все бильше стверджуСФться напрям физичноСЧ реабилитациСЧ хворих з гипотензиСФю, основою якого СФ етапне видновлення, комплексне ликування хворих. У цьому процеси провидну роль видиграСФ физична реабилитация. Вона покращуСФ якисть ликування, запобигаСФ виникнення можливих сумисних патологий, прискорюСФ видновлення функций, тренуСФ и загартовуСФ организм, повертаСФ працездатнисть, зменшуСФ можливисть инвалидизациСЧ.

Реабилитация на ранних стадиях маСФ бути щоденною та поступовою, здийснювати СЧСЧ повинен ликар, середний медичний персонал. Цинною СФ допомога специалиста ЛФК в организациСЧ ликування хворого рухами.

Основна мета реабилитациСЧ хворих - повне видужання писля отриманоСЧ гипотензиСЧ.

4.1 Причини виникнення первинноСЧ гипотензиСЧ

За даними проведеного нами дослидження встановлено, що основними причинами виникнення гипотензиСЧ СФ (20% хворих) тривала розумова робота, (15 % хворих) видповидальна робота, (100 %) порушення режиму дня, (50 % хворих) симейни конфликти, (25 % хворих) психични травми, (75 % хворих) невривноваженисть. Результати дослиджень представлени у таблици 3.1, 3.2.

Таблиця 3.1. Причини виникнення гипотензиСЧ

Всього хворих

Причини виникнення

Тривала розумова робота

Видповидальна робота

Порушення режиму дня

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

4

20

3

15

20

100

Таблиця 3.2. Причини виникнення гипотензиСЧ

Всього хворих

Причини виникнення

Симейни конфликти

Психични травми

Невривноваженисть

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

10

50

6

25

15

75

4.2 Засоби та методи физичноСЧ реабилитациСЧ хворих на первинну гипотензию

За период перебування на ликарняному етапи реабилитациСЧ всим хворим були призначени ризни засоби физичноСЧ реабилитациСЧ практично на 100 % (таблиця 3.3, 3.4.)

Таблиця 3.3 Засоби физичноСЧ реабилитациСЧ

Всього хворих

Засоби физичноСЧ реабилитациСЧ

ЛФК

Медикаментозне ликування

Физиотерапия

ДиСФтотерапия

Масаж

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

20

100

20

100

20

100

20

100

10

200

Таблиця 3.3 Засоби физичноСЧ реабилитациСЧ

Всього хворих

Засоби физичноСЧ реабилитациСЧ

Санаторно-курортне ликування

Сауна

Працетерапия

Механотерапия

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

15

75

10

50

20

100

10

50

РЖстотне мисце в ликуванни хворих на артериальну гипотензию займало физиотерапевтичне ликування -- використовувалось введення ликарських речовин через шкиру за допомогою специальноСЧ апаратури.

Физиотерапия сприяла змицненню организму хворих, пиднимала СЧх тонус, видновлювала порушення ривноваги вегетативноСЧ нервовоСЧ системи, пидвищувала артериальний тиск.

Ефективним було застосування загального електрофорезу (60 % хворих) кофеСЧном за Вермелем, ионофорез кальциСФм за Щербаком. Процедури видпускались через день, на курс ликування призначалось 10-- 12 сеансив.

Також ефективно застосовувався метод бальнеотерапиСЧ (100 % хворих). Пидчас ликування кожен другий хвори застосовував для покрашення самопочуття електросон (50 % хворих).

Також вагоме мисце пид час отримання физиотерапевтичних процедур займали водни обливання, обтирання, купання (100 % хворих).

Результати дослиджень представлени у таблици 3.5.

Таблиця 3.5 Физиотерапия в период реабилитациСЧ

Всього хворих

Физиотерапия як засиб ликування

Використання водних процедур

Електрофорез з ликарськими речовинами

Бальнеотерапия

Електросон

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

20

100

12

60

20

100

10

50

Дослидження показали, що в ликарняний период реабилитациСЧ засоби ЛФК використовують на 100 %.

Результати дослиджень представлени у таблици 3.6.

Таблиця 3.6 ЛФК в период реабилитациСЧ

Всього хворих

ЛФК як засиб ликування

ГигиСФнична гимнастика

Ранкова гимнастика

Профилактична гимнастика

Дихальна гимнастика

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

10

10

100

10

100

10

100

10

100

Ликувальний масаж застосовували для нормализациСЧ дияльности ЦНС, пидвищення м'язевого и судинного тонусу та артериального тиску, видновлення психоемоцийного стану хворого. Застосовували сегментаро рефлекторний масаж (100 % хворих), що дияв на паравертебральни зони крижових, поперекових, та нижньогрудних спинномозкових сегментив (s2 - s11, l5 - l1, d12 - d6). Масажували дилянку крижив сиднични м'язи, гребни клубових кисток, задню поверхню стегон, гомилок и при атониСЧ кишок - масажували дилянку живота. Використовували прогладжування, розтирання, розминання та вибрацию у вигляди вибрацийного погоджування, стрясання, поплескування, рубання.

Повторно ликувальний масаж призначали через 3 - 4 тижни писля першого курсу. Курс складався з 12 - 15 процедур. Деяким хворим призначався душ - масаж (100 % хворих).

Результати дослиджень представлени у таблици 3.7.

Таблиця 3.7 Масаж в период реабилитациСЧ

Всього хворих

Масаж як засиб ликування

Заспокийливий поверхневий

Сегментарно рефлекторний

Вибрацийний

Душ масаж

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

10

50

20

100

20

100

20

100

Для ликування хворих з гипотензийними станами використовувались ризни медикаментозни засоби. Але деяки з них виявляють небажаний побичний вплив, инши -- дуже нестийки, ще инши -- непридатни для тривалого застосування. Тому для ликування гипотензийних станив широко застосовувались препарати рослинного походження.

Результати дослидження представлени в таблици 3.8, 3.9.

Таблиця 3.8. Фитотерапия в период реабилитациСЧ

Всього хворих

Фитотерапия як засиб ликування

Лимонник китайський

Левзея маньчжурська

Заманиха корейська

Женьшень

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

10

50

5

25

2

5

20

100

Таблиця 3.9. Фитотерапия в период реабилитациСЧ

Всього хворих

Фитотерапия як засиб ликування

Золотий коринь

Безсмертник польовий

Копитняк европейський

Полинь гиркий

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

10

50

10

50

15

75

20

100

Ликари вважають, що для хворих на первинну артериальну гипотензию немаСФ якоСЧсь особливоСЧ диСФти. Важливо, щоб харчування було не тильки повноцинним, а й ризноманитним. У добовому рациони повинно миститися 100--120 г билкив, 80--90 г жирив и 400--500 г вуглеводив. Багатими на билки СФ м'ясо, риба, яйця, сир, молоко та ин. Вуглеводи ми одержуСФмо в основному з хлибом, солодощами, ризними виробами з борошна. Жирив багато в продуктах тваринного походження. Для нормального перебигу обминних процесив в организми треба постийно споживати в невеликий килькости олию (соняшникову, кукурудзяну, бавовникову, соСФву, лляну).

РЗсти потрибно не менш як 4--5 разив на день. Рекомендують пити каву, какао, мицний чай, особливо вранци й серед дня. Ци напоСЧ стимулюють дияльнисть центральноСЧ нервовоСЧ системи, серця, дихального центру, посилюють вентиляцию легень, усувають кисневе голодування тканин при гипотензийних станах.

Овочи й фрукти особливо корисни в сирому вигляди. Щоб зменшити втрату витаминив, овочи й фрукти видварюють цилими, рижуть СЧх безпосередньо перед уживанням. Пид час вариння треба стежити, щоб овочи були повнистю покрити водою.

Споживання овочив и фруктив у великий килькости та достатнСФ надходження в организм у зв'язку з цим рослинноСЧ клитковини сприяСФ нормальний роботи травного каналу.

Загартовування -- важлива складова частина ликування гипотензийних станив, що включаСФ в себе тривале перебування и сон на свижому повитри. Гартувальни фактори тренують нервову систему.

Хворим рекомендувалось загартовування починати з повитряних ванн -- спочатку теплих, згодом прохолодних и холодних. Повитряни ванни хвори на первинну гипотензию приймали в добре провитреному примищенни, потим -- на свижому повитри.

Також хвори застосовували обтирання водою, температура якоСЧ становила 33--34 В°С. Обтирання и наступне за ним розтирання сухим рушником потрибно робити в напрями вид перифериСЧ до центру. Уся процедура маСФ тривала не бильше як 5 хв. Щотижня температуру води знижувалась на 1 В°С и через 2--3 мис вона доводилась до 18--22 В°С. Щоб посилити подразнювальну дию води, до неСЧ додавали 2--4 столових ложки кухонноСЧ соли, столового оцту.

Тривалисть перших душових процедур 1--2 хв, температура води становила 35--32 В°С. Деяки хвори погано переносили душ. У них з'являлася слабкисть, серцебиття, запаморочення. Таким хворим не дозволяли душови процедури.

Сонячни ванни приймались лише з дозволу ликаря. Надмирне захоплення сонцем иноди ризко погиршувало перебиг артериальноСЧ гипотензиСЧ, а в декого сонячни ванни провокували розвиток хвороби.

Результати дослидження наведени в таблици 3. 10.

Таблиця 3.10 Методи загартовування

Всього хворих

Методи

Повитряни ванни

Обтирання водою

Душ

Купання у видкритих водоймах

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

Абс. числ.

%

20

20

100

20

100

15

75

5

25

За результатами власних дослиджень писля проведення детального анализу використання засобив физичноСЧ реабилитациСЧ у 20 хворих з первинною гипотензиСФю. Встановлено, що одержаний комплекс ликування та физичноСЧ реабилитациСЧ забезпечив ефективне видужання хворих в период реабилитациСЧ. Вси 100 % хворих виписани з покрашеним здоров'ям и направленни на санаторно-курортний етап реабилитациСЧ.

ВИСНОВКИ

1. Пидсумовуючи думки сучасних вчених можна сказати, що на сучасному етапи розвитку медичноСЧ науки визначено дви форми артериальноСЧ гипотензиСЧ: физиологичну и патологичну. Первинна артериальна гипотензия неридко буваСФ а цилком здорових людей, переважно в молодих жинок, яки не видчувають суб'СФктивно нияких неприСФмних проявив хвороби и навить не уявляють, що в них низький артериальний тиск. На особливу увагу заслуговуСФ патологична артериальна гипотензия. На жаль, тривалий час вона не привертала належноСЧ уваги дослидникив и, цилком природно, не була досить вивчена. Патологичну артериальну гипотензию подиляють на гостру и хроничну. Обидви вони можуть бути як первинною, так и вторинною (симптоматичною). Хронична вторинна артериальна гипотензия виникаСФ на фони ризних патологичних станив в организми. Тепер найбильш актуальною СФ тема про гипотензийни стани, пов'язани з тривалим впливом ионизуючого випроминювання. Пизнише виникаСФ виразна функциональна недостатнисть -- формуСФться астеничний синдром. Астения СФ характерним супутником циСФСЧ хвороби. Хвори на первинну артериальну гипотензию чутливи до змин пори року, климату, погоди. Як видомо, погода якоюсь мирою впливаСФ на самопочуття бильшости й здорових людей: одни реагують на коливання атмосферного тиску, други - на змини температури повитря, трети -- на ривень його вологости, четверти -- на так звани магнитни бури. Основни шляхи зниження метеочутливости -- це загартовування организму, тривале перебування на свижому повитри, ризни водни процедури. Знижений артериальний тиск часто супроводжуСФ неврози, вогнища хроничноСЧ инфекциСЧ в стани загострення. Таким чином, поширенисть артериальноСЧ гипотензиСЧ, тяжкисть суб'СФктивних видчуттив, обмеження працездатности хворих потребують дальшого вивчення питань диагностики й ликування при ций хвороби. Досвид свидчить, що включення в комплекс терапевтичних заходив занять физкультурою и спортом, физиотерапевтичних и гартувальних засобив, масажу, працетерапиСЧ, механотерапиСЧ сприяють швидшому видновленню судинного тонусу и працездатности хворих. Для осиб, организм яких схильний до зниження артериального тиску, велике значення маСФ влаштування побуту, створення оптимальних умов життя и праци. Здоровий спосиб життя найкраща профилактика гипотензийних станив.

2. За результатами власних дослиджень, що проводились на бази ЦМЛ м. Ривне у виддиленни кардиологиСЧ, опрацьовано 145 историй хвороб хирургичних хворих за 2003 - 2004 рр. Проведено детальний анализ використання засобив физичноСЧ реабилитациСЧ у 20 хворих з первинною гипотензиСФю. Встановлено, що основними причинами виникнення даноСЧ хвороби СФ: (20% хворих) тривала розумова робота, (15 % хворих) видповидальна робота, (100 %) порушення режиму дня, (50 % хворих) симейни конфликти, (25 % хворих) психични травми, (75 % хворих) невривноваженисть. В 100 % випадкив для видновлення здоров'я хворих використано таки засоби физичноСЧ реабилитациСЧ, як: ЛФК, масаж, физиотерапия, працетерапия, фитотерапия, психотерапия, сауна а також санаторно - курортне ликування. Одержаний комплекс ликування та физичноСЧ реабилитациСЧ забезпечив ефективне видужання хворих на етапи реабилитациСЧ. Вси 100 % хворих виписани з покрашеним здоров'ям. В майбутньому передбачено санаторно - курортне ликування 90 % хворих.

3. Пид час виконання роботи було з'ясовано, що основним завданням ликарив е швидке видновлення хворих та раннСФ застосування физичноСЧ реабилитациСЧ писля обстеження та виставлення остаточного диагнозу. Як показали дослидження первинна гипотензия досить часте захворювання з тривалим протиканням хвороби. А отже и основним засобом видновлення СФ физична реабилитация, котра и використовувалася хворими в 100 % випадкив.

4. Провидну роль видиграють наступни методи реабилитациСЧ: масаж, ЛФК, механотерапия, физиотерапия, працетерапия, сауна, фитотерапия, психотерапия, санаторно - курортне ликування. Вони покращують якисть ликування, запобигають виникненню можливих сумисних патологий, прискорюють видновлення функциСЧ, тренують и загартовують организм, повертають працездатнисть, зменшують час перебування хворих на етапи реабилитациСЧ.

ЛРЖТЕРАТУРА

1. Александров А. П., Лукьянов В. С. Вопроси клиники и лечения гипотонической болезни. - М.: Медицина, 1960. - 305 с.

2. Белявский В. Л. Восточний массаж. - Донецьк: ИКФ Стакер, 1998. - 318 с.

3. Бирбков А. А., Бендет Я. А. Лечебный массаж. - К: Олимпийская литература, 1995. - 200 с.

4. Бирюков А. А. Массаж: Учебник. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 254 с.

5. Бирюков А. А. Самомассаж для всех. - М.: Советский спорт, 1998. - 171 с.

6. Бирюков А. А. Массаж. - М.: Советский спорт, 1998. - 181 с.

7. Бортфельд С. А., Рогачов Е. И. ЛФК и массаж. - Л.: Медицина, 1986. - 245 с.

8. Бортфельд С. А. Лечебная физкультура и массаж. - Л.: Медицина, 1986. - 182 с.

9. Васичкин В. И. Сегментарный массаж. - Санкт -Петербург: Лань, 1997. - 167 с.

10. Васичкин В. И. Методика лечебного массажа. - Санкт -Петербург: Лань, 1997. - 125 с.

11. Гаджиев А. А. Первичная гипотензия. - Баку: ЭЛМ. 1989. - 200с.

12. Гайструк А. Н. Гипотония. - М.: Медицина, 1985. - 200 с.

13. Гордиенко В. С. Гидротерапия при сосудистой недостаточности. - М.: Медицина. 1990. - 140 с.

14. Гурин И. Б. Гипотоническая болезнь. - М.: Медицина. 1985. -

200 с.

15. Дембо А. Г. Гипотонические состояния. - Л.: Медицина. 1980. - 190 с.

16. Засухин Ф. Н. Гипотонические состояния. - М.: Медицина. 1969. - 169 с.

17. Кирилюк А. П. Геодинамика при артериальной гипотензии. - М.: Медицина, 1997. - 112 с.

18. Крамарева В. Н, Гипотензия. - К.: Здоров'я, 1991. - 120 с.

19. Крикун В. Л. Гипотензивние состояния. - М.: Медицина. 1986. - 201 с.

20. Кирюхин К. Р. Артериальная гипотония. - М.: Медицина. 1983. - 109 с.

21. Левин М. Я. Гипотонические состояния. - Л.: Медицина, 1980. - 190 с.

22. Лещинко Л. Д. Гипотоническая болезнь. - М. : Знание, !964. - 302 с.

23. Лещинский Д. А. Гипотоническая болезнь: профилактика. - М.: Медицина . - 1972. - 265 с.

24. Магометов Ю. Н. Артериальная гипотензия, - Махачкала: Медицина. 1980. - 201 с.

25. Молчанов М. В. Гипотонические состояния. К.: Здоров `я, 1988. - 309 с.

26. Молчанов М. В. Гипотония и гипертония. - М.: Знание, 1970. - 300 с.

27. Нмазова А. А. Первичная артериальная гипотония. Баку: ЭЛМ . 1978. - 200 с.

28. Николаенко К. Н. Артериальная гипотония. М.: Медицина. 1990. - 201 с.

29. Закуть В. С. Артериальная гипотония . Минск: БСФларусь. 1981. - 110 с.

30. Сауна: Использование сауни в лечебных и профилактических целях / Под ред. В. М. Боголюбова. - М.: Медицина, 1984. - 212 с.

31. Соколов П. П. Гипотонию можна одолеть. - М.: Сов. Спорт. 1989. - 1140 с.

32. Соскин Л. Б. Гипотензия. - М. Медицина. 1979. - 235 с.

33. Сост Г. П. Фитотерапия при гипотонической болезни. - Алма - Ата: Казахстан, 1989. - 82 с.

34. Сомаров М. А. Артериальная гипотония. - М.: Медицина. 1987. - 135 с.

35. Танченко Е. Н. Нервная патология ри артериальной гипотонии. - К.: Здоров'я. 1978. - 158 с.

36. Темкин И. Б. Лечебная физкультура при первичной артериальной гипотонии. - М.: Медицина, 1971. - 200 с.

37. Темки И. Б. Понижение артериального давления . - Ставрополь: Став роп. 1970. - 155 с.

38. Темкин И. Б. Гипотонические состояния. - М.: Медицина. 1979. - 205 с.

39. Тимошина Л. В. Артериальная гипотония. М.: Медицина. 1972. - 108 с.

40. Тимошенко К. Б. Гипотония и гиперттония. - М.: Медицина. 1984. - 200 с.

41. Федорова Е. В. Гипертонические и гипотонические состояния. - М.: Медицина. !981. - 200 с.

42. Шипотин Б. М. Гипотензивни стани. - К.: Здоров'я. 1991. - 169 с.

43. Шульцев Г. П. Хронические гипотонические состояния. - М.: Медицина. 1983. - 40 с.

44. Шульцев Г. П. Острая сосудистая недостаточность. - М.: Медицина. 1979. - 130 с.

45. Шмонин В. П. Артериальна гипотензия. - К. : Здоров'я. 1989. -

200 с.

46. Шхвацабая И. К. Гипотония. - М. Медицина. 1975. - 156 с.

ДОДАТКИ

Таблиця 1.1 Загальний масаж при первинний гипотензиСЧ

Масажуюча частина тила

Час

Хв.

ПОГЛАДЖУВАННЯ

комбиноване

переминне

двома руками

одниСФю рукою

Спина

10

++

+

++

+

Шия

2,5

+

++

Плече

5

++

+

+

Ликтьовий суглоб

Передпличчя

Таз

3

++

+

++

Задня поверхня стегна

4

+

+

++

Задня поверхня колинного суглобу

Гомилка

2

++

+

++

Алиловий сухожилок

Пидошва

1

++

+

++

Груди

5

++

+

++

Передня поверхня стегна

4

Передня поверхня колинного суглобу

Гомилковий суглоб

Живит

8

+

++

++

Таблиця 1.2 Загальний масаж при первинний гипотензиСЧ

Масажуюча частина тила

Час

Хв.

ВЖИМАННЯ

Поперечне

Ребром долони

ОдниСФю рукою

Двома руками

Спина

10

+

++

++

Шия

2,5

++

+

+

++

Плече

5

++

+

+

Ликтьовий суглоб

Передпличчя

4

++

++

++

Таз

5

++

++

+

++

Задня поверхня стегна

4

++

++

+

++

Задня поверхня колинного суглобу

Гомилка

2

++

++

+

++

Алиловий сухожилок

Пидошва

1

++

+

+

++

Груди

5

++

++

+

++

Передня поверхня стегна

4

++

++

+

++

Передня поверхня колинного суглобу

Гомилковий суглоб

Живит

2,5

+

+

++

+

Таблиця 1.3 Загальний масаж при первинний гипотензиСЧ

Масажуюча частина тила

Час

Хв.

РОЗМИНАННЯ

Гребнями кулакив

Основою долони

Повздовжний

Щипцеподибно

Двома руками

ОдниСФю рукою

Спина

10

++

++

++

++

+

Шия

2,5

+

++

+

+

Плече

5

+

++

+

Ликтьовий суглоб

Передпличчя

4

+

+

+

++

+

+

Таз

5

++

+

Задня поверхня стегна

4

++

++

+

Задня поверхня колинного суглобу

Гомилка

2

++

++

+

Алиловий сухожилок

Пидошва

Груди

5

++

+

++

+

Передня поверхня стегна

4

+

++

+

++

+

Передня поверхня колинного суглобу

Гомилковий суглоб

Живит

8

++

+

Таблиця 1.4 Загальний масаж при первинний гипотензиСЧ

Масажуюча частина тила

Час

Хв.

РОЗТИРАННЯ

Щипцеподибно

Один до чотирьох

Подушечками пальцив

Основною част. долони

Гребнем куакив

Спина

10

++

++

++

Шия

2,5

++

+

Плече

Ликтьовий суглоб

Передпличчя

4

++

++

++

++

Таз

5

++

++

Задня поверхня стегна

4

++

++

++

++

+

Задня поверхня колинного суглобу

Гомилка

2

++

++

++

+

Алиловий сухожилок

Пидошва

1

++

++

+

Груди

5

++

Передня поверхня стегна

4

++

++

++

++

Передня поверхня колинного суглобу

Гомилковий суглоб

Живит

5

+

+

Таблиця 1.5 Загальний масаж при первинний гипотензиСЧ

Масажуюча частина тила

Час

Хв.

Потряхування

Стряхування

Поплескування

Рухи

Спина

10

++

+

Шия

2,5

+

+

+

Плече

5

+

+

++

Ликтьовий суглоб

1

+

Передпличчя

4

+

Таз

5

+

++

Задня поверхня стегна

4

+

+

++

++

Задня поверхня колинного суглобу

Гомилка

2

+

Алиловий сухожилок

1

+

++

Пидошва

1

+

++

Груди

5

+

+

Передня поверхня стегна

Передня поверхня колинного суглобу

1

+

++

Гомилковий суглоб

2

++

++

++

Живит

0,5

Таблиця 1.6 Перший режим видвидування сауни при первинний гипотензиСЧ (тривалисть процедури 1 - 1,5 год.)

Периоди прийому процедури та елементи СЧСЧ виконання

Мисто виконання елементив процедури

Температура та подовження процедури

1 - период адаптациСЧ

Теплий гигиСФничний душ з милом

Обсушування, 1 - е зважування, 2 - заходи з интервалом 10 - 15 хвилин та термокамеру, видпочинок та охолодження на повитри

2 й период основного прогривання

1й захид в термокамеру

Охолодження и видпочинок на повитри

2й захид в термокамеру

Промижкови охолодження на повитри

3й захид в термокамеру

Промижкови охолодження з використанням води та повитря

Видпочинок та прийом напоСЧв (200 - 300 мм)

4й захид в термокамеру

3й период охолодження

Охолодження в басейни чи пид душем

Охолодження на повитри

Прийом напоСЧв (150 - 200 мм)

Зважування 2ге

Душова

Кимната видпочинку, сауна

Перша полиця

Кимната видпочинку

Перша полиця

Кимната видпочинку

Друга полиця

Басейн

Кимната видпочинку

Перша полиця

Басейн, душ

Кимната видпочинку

Кимната видпочинку

37 - 38 градусив, 2 - 3 хв.

22 - 23 градусив, 10 -15 хв.

50-60 градусив, 7-10 хв.

22 - 23 градуси, 10 - 15 хв.

Не бильше 60 - 80 градусив, 5 - 7 хв.

28 - 32 градуси, 2 - 3 хв.

15 - 20 хв.

50 - 60 градусив, 3 - 5 хв.

28 - 32 градусив, 2 - 3 хв.

22-23 градусив,15-20 хв.

22 - 23 градусив, 15 - 20 хв.

Скачать работу: Реабилитацийни заходи у хворих на первинну гипотензию

Перейти в список рефератов, курсовых, контрольных и дипломов по
         дисциплине Медицина

Источник: http://womanesco.ru/cukroviy-diabet-pechut-palci-n...


Популярная запись

Как устранить мимические морщины в фотошопе онлайн..
Читать дальше
Большой окружность головы месячного ребенка